Головний тренер «Атлету» Дмитро Мурашенко оцінив виступ команди в першій частині чемпіонату України серед аматорів, за підсумками якої наша команда посідає п’яте місце в турнірній таблиці.

- Які враження від виступу «Атлету» в першому колі?

- Враження неоднозначні. Фактично виступ можна поділити на дві частини, але це можна пояснити тим, що так був складений календар. У перших турах нашими суперниками були команди з верхньої частини таблиці, а потім – із нижньої. Тому, в принципі, зіграли на своєму рівні. Ставили завдання бути у трійці, але з об’єктивних причин ми наразі п’яті – щоправда, відставання від третьої сходинки шість, яке цілком можна надолужити. Якщо порівнювати з минулим роком, то ми зробили крок уперед – тоді після першого кола ми були сьомими, і завершили чемпіонат п’ятими, зараз же у спортивному плані ми наблизилися до лідерів й є всі передумови для прогресу команди.

- З чотирьох поразок, яких команда зазнала в першому колі, яка найбільш прикра?

- Перш за все, що розуміти під словом «прикра»? Напевно, до такої можна віднести гру в Охтирці з «Нафтовиком», де ми не заслуговували на той результат (поразка 2:3. – Авт.). Але я сказав тоді хлопцям, що це результат, за який не соромно. Так само прикро за поразки від «Кудрівки» та «Олімпії», в яких ми поступалися суперникам в один м’яч. У цих поєдинках було видно, що команда грала, старалася, билася – але не вийшло, значить, поки не готові. Але є передумови, що незабаром зможемо вигравати й у цих команд.

- Ви сказали, що не соромно за три поразки – від «Олімпії», «Кудрівки» та «Нафтовика». А що сталося в матчі з «Нивою» в першому турі (поразка 1:5. – Авт.)?

- Це була незнайома для нас команда. Перед стартом чемпіонату провели спаринг із ними, зіграли доволі непогано, хоч і програли. Думали, що в офіційному матчі зіграємо краще, але досвідчені хлопці, на яких я зробив ставку, не виправдали покладених на них надій та психологічно «попливли». Так, ми програвали у два м’ячі, але скоротили до мінімуму й були нагоди, аби зрівняти рахунок, але безглузда помилка в обороні призвела до третього пропущеного м’яча, після чого команда «розклеїлася». Звідси й такий неприємний рахунок. Після цього, спілкуючись із футболістами, довелося трохи «привести їх до тями», розмова велася на підвищених тонах, адже там були хлопці, які просто боялися грати у футбол. А я такого не розумію.

- Після завершення минулого сезону поїхав додому й так не повернувся найкращий гравець команди минулого чемпіонату Крістофер Мкпасі. Наскільки його не вистачало? І що скажете про кадровий потенціал команди загалом?

- Зрозуміло, що Крістофер був ключовим виконавцем у минулорічній команді, але більше позначилася не його відсутність, а брак досвідчених футболістів в обороні. І ця проблема в нас уже не перший рік. Зараз, приміром, ми перекваліфікували в центральні захисники Костю Козачка, який усю кар’єру грав у центрі поля. І зараз на новій позиції він у нас №1. Звідси, через нестачу досвідчених виконавців у захисті, й п’ять пропущених м’ячів у матчі з «Нивою», та й у чемпіонаті Києва ми пропускаємо доволі багато.

А щодо середньої лінії, то Крістофера ми втратили, але при цьому з команди U17 підтягнулися ті ж Андрій Костюк, який складає гідну конкуренцію тому ж Теймурову, Ростислав Бабич також активно стукається у двері першої команди. Також через певні обставини довелося опустити на фланг оборони Сашу Крицького, хоча він крайній півзахисник. І якщо його відсутність на звичній позиції спочатку відчувалася, то зараз є хлопці, які його гідно заміняють.

- Із нинішньої команди U17, яка виступає в чемпіонаті ДЮФЛ, бачите когось, хто здатен підсилити першу команду?

- Зараз переглядаю, але ця випускна група в нас важка. Команда, по суті, зараз формується, і з’явилися цікаві виконавці – зокрема, в лінії оборони, яка є проблемною для «основи». Але наразі ми їх поки не чіпаємо та даємо сконцентруватися на виступах у ДЮФЛ, де вони мають вирішити завдання збереження прописки в Еліт-лізі. Доросла команда «Атлету» також зацікавлена в тому, щоб наша зміна грала на найвищому рівні та отримувала досвід, який допомагатиме їм у майбутньому.

- За підсумками першої частини сезону найкращим бомбардиром команди з п’ятьма м’ячами є півзахисник Іван Гребенюк. Нападники, той же Липовий, не допрацьовують?

- По суті, Липовий – це і є наша лінія атаки (посміхається). Костюка також ідентифікували як нападника, але він діє на фланзі в півзахисті.

Щодо Липового, то не можу сказати, що він не допрацьовує, адже він виконує величезний обсяг роботи, опускається в центральну зону. Але мені важко домогтися того, щоб він не «розпилявся» на цю роботу. Якщо в минулому сезоні вдалося «достукатися» до нього, то й результативність була кращою. Але при цьому не можу сказати, що від цих його дій страждає команда – навпаки, він виконує роботу за молодших партнерів, які десь не допрацьовують у відборі, а потім його не вистачає в завершальній стадії.

Гребенюк же є моїм вихованцем, і на дитячому рівні він завжди грав нападником, був серед найкращих бомбардирів, забивав по 14-15 м’ячів за сезон. Тож він має завдатки бомбардира, добре грає в повітрі. Але при цьому всьому якщо Гребенюк забив п’ять м’ячів, то Липовий має забивати десять.

- Об’єктивно оцінюючи силу команди, які завдання будуть ставитися на друге коло?

- Зараз певні обставини, які відбуваються всередині клубу, не дають можливості робити прогнози. Усе впирається у фінансування, і якщо його не буде, то буде вкрай важко втримати тих же Гребенюка, Липового й інших хлопців, які за своїм рівнем відповідають командам мінімум другої вітчизняної ліги. Якщо ми зможемо втримати ситуацію хоча б на тому ж рівні, який у нас був до літа, то з цим складом цілком можна боротися за потрапляння до топ-трійки. Це реальне завдання, якщо ми залишаємо всіх футболістів, які є на даний момент, і якщо в них не буде боліти голова, за які кошти доїхати на тренування. Вони цілком можуть додати, як і минулого сезону, коли в другому колі в нас результати були кращими, ніж у першому.

IMG-cf1f6d6a28aa88539c1e85b0fda0e5be-V