В міжсезоння нашу команду поповнив талановитий нігерійський футболіст Езех Чідера. Цей гравець виступає на позиції центрального захисника. Езех швидко адаптувався та навіть відіграв два матчі за “Атлет” в Чемпіонаті України серед аматорів.
Втім нещодавно стався нещасний випадок – під час тренування Езех зазнав пошкодження. Подальше обстеження діагностувало розрив хрестоподібних зв’язок коліна. Через це наш футболіст вибув на травилий термін. Ми поспілкувалися з нашим яскравим новачком, дізналися про його стан здоров’я та про те, як він адаптувався в нашому клубі.
Як твоє здоров’я?
Добре. Почуваю себе вже краще. Лікар каже, що зараз мені потрібно побільше відпочивати. Через днів десять знову поїду до лікаря на обстеження. Зараз я майже не рухаюся, переважно лежу у ліжку.
Розкажи більш детально за травму. Як це сталося і скільки потрібно часу на відновлення?
Це трапилося на тренуванні. Під час вправи я невдало приземлився на землю після стрибку. Нога трохи послизнулася, закрутилася і я одразу відчув біль. Я спочатку не міг зрозуміти що це. Навіть не міг одразу запідозрити що трапилося. А вже потім поїхали на обстеження.
Лікар каже, що відновлення займе близько п’яти місяців. Але мені здається, що це трапиться набагато швидше. Я не можу бути без футболу, тому, сподіваюся, моє бажання допоможе мені якомога швидше повернутися на футбольне поле.
Розкажи трохи про себе. Звідки ти і який твій бекграунд в футболі?
Я розпочав свій футбольний шлях в рідній Нігерії. Пізніше поїхав до Іспанії, грав за одну з барселонських академій і навіть мав можливість пограти проти “Ла-Масії” – однієї з команд академії футбольного клубу “Барселона”.
Пізніше я грав за “Олімпік” Кропивницький. Через цю команду я почав відчувати нібито Україна – не для мене! Там до мене ставилися дуже погано, до того ж ми не мали гарних умов.
Але зараз я в “Атлеті”. Тут я вже два місяці. Перебування тут змусило мене змінити своє ставлення до вашої країни. До мене тут прекрасно ставлять. Я відчуваю, що це не просто команда чи клуб – це справжня родина. Немає ніякої дискримінації, расизму. Всі тренери, всі гравці до мене прекрасно ставляться. Я дуже радий, що приїхав до України.
Я хотів би в майбутньому грати за такі команди як “Динамо”, “Олександрія”. Сподіваюся, виступи за “Атлет” допоможуть досягнути цих цілей.
Ти в “Атлет” переїхав разом з Кристофером Мкпасі?
Так, це мій гарний друг! Ми з ним разом грали за “Олімпік” Кропивницький.
Як тебе прийняли в команді?
Тут дуже класна команда. Один з друзів порадив нам цю команду, я подзвонив тренеру і він запросив мене на тренування. Я мав можливість зіграти товариську гру проти юнацької команди “Шахтаря”, після чого мене взяли до”Атлета”.
В офіційних матчах, в яких я встиг зіграти, я теж добре зумів себе зарекомендувати, тому я задоволений таким стартом. Тренер постійно мені допомагає, цікавиться моїм станом справ. Також гравці тут дуже допомагають мені з адаптацією.
Чи важко з комунікацією? З ким спілкуєшся частіше?
Все добре, тут є хлопці які непогано володіють англійською. Тому я можу спокійно з ними спілкуватися. Наприклад, Макс Тригуб – він, як і я, центральний захисник. Також правий захисник Іван Швець. Це класні хлопці. З ними я зараз спілкуюся частіше.
Ти вже провів декілька офіційних матчів за команду. Виділи сильні і слабкі сторони команди.
Мені подобається той футбол в який ми граємо. Тренер намагається видавити максимум з команди. Він постійно дає нам на тренуваннях тактичні завдання, які потім допомагають нам у грі. Тренерський штаб працює над збільшенням атакуючого потенціалу.
Можна сказати, що саме атака є нашим слабким місцем. Нам потрібно більше забивати і краще реалізовувати свої моменти.
Ти вже адаптувався до стилю гри “Атлета”?
Так, я швидко адаптувався. Всі гравці знають як їм діяти на полі, тому з ними легко грати. Ми всі разом атакуємо і всі разом захищаємося.
По тим матчам, які ти вже зіграв, було видно, що в захисті з’явилося більше надійності завдяки твоїй грі. Що можеш розповісти за свою гру?
Мені важко себе оцінювати, адже збоку видно краще. Я просто намагаюся віддаватися на полі на 100%, щоб моя команда могла досягнути позитивного результату. Але я впевнений, що я можу набагато більше. Тому після повернення на поле я буду це доводити.
Чим ти ще займаєшся, окрім футболу?
Футбол завжди був для мене на першому місці. Це було як в дитинстві, так і сьогодні. Я хочу стати професійним футболістом і грати на високому рівні. Тому я хочу думати лише про футбол.
Виділи свій улюблений клуб та гравця?
Я захоплююся грою Серхіо Рамоса і Ніколаса Отаменді. Якщо брати футбольний клуб, то з дитинства я більше симпатизував мадридському “Реалу”.
Нещодавно збірна України грала проти Іспанії. Я стежив за грою Рамоса. Він відіграв непогано, були невеличкі помилки, але в цілому це гравець дуже високого рівня.
Які в тебе плани на футбол?
Я хочу грати на високому рівні. Я дуже сподіваюся, що період виступів за “Атлет” піде мені на користь. Я хотів би в цьому клубі підготуватися і стати професіоналом.
Маю бажання грати на високому рівні, щоб мати можливість допомогти всім своїм близьким та рідним, які мені допомогали і роблять це зараз.