Нещодавно були підведені підсумки першого кола ДЮФЛ України сезону 2019/2020. Команди зіграли 11 турів в своїх групах. Тренери команд ДЮСШ “Атлет” прокоментували свої враження від пройденого етапу.

2006 рік, В’ячеслав Зборовський:

З одного боку, результат неочікуваний, але з іншого, на сьогоднішній день підібрався такий колектив. Для нас це не новина, ми плідно попрацювали на тренувальному зборі, а весь ігровий фундамент закладався ще минулої зими. Зібралася когорта футболістів, які один одному створюють конкуренцію, а результат це другорядне. Саме за рахунок конкуренції кожен почав підвищувати свій рівень майстерності, це і стало фактором позитивного результату.

У групі всі колективи рівні за силою. Виділити можна двох-трьох лідерів, зокрема “ДЮСШ-26”, але з усіма грати непросто. “ДЮСШ-26” за останній рік підсилилась 10-12 футболістами з різних команд рівня вище. Є команди послабше, однак той же “Чемпіон” з кожною грою додає і ми з ними грали в останньому турі, і до цього в 2 турі – я можу сказати, що в останній грі вони виглядали набагато міцнішими.

Кожен матч був непростим, хороші матчі. Виокремлю перший тур, коли ми грали з “Юністю” в Чернігові. Окрім того, що це була для нас дебютна гра, але ще й сама гра видалася емоційною. Після першого тайму ми перемагали 2:0, потім за перші 5 хвилин другого тайму рахунок став вже 2:2. В результаті, ми перемогли 6:3 – ця гра з емоційної точки зору запам’яталася найбільше.

2005 рік, Сергій Нахабов:

Якщо оцінювати виступ команди за положенням у турнірній таблиці, то необхідно бачити результат всіх ігор сезону – тоді ми зможемо об’єктивно оценити місце, яке посідає команда. Ми не дорахувалися багато очок як у Чемпіонаті Києва, так і України.

Причин декілька і, якщо оцінювати самокритично, то перша це помилки тренера. Друга – психологічний стан тих гравців, чи є упевненість у власних силах. Третій критерій – рівень майстерності, якій не дозволяв реалізовувати ті моменти, які створювала команда. Якби ми реалізували всі ті можливості, команда “Атлета” 2005 року посідала би значно вище місце в таблиці.

Не дивлячись на результат, провальних ігор було доволі мало, а саме 3 -в першості міста зі “Зміною”, а на Чемпіонаті України – та ж “Зміна” і “ДЮСШ-15”, де в нас мало що виходило. Решту ігор ми провели на гідному рівні й в половині з них мали перевагу над суперниками. Підводила реалізація.

Також, ми зіштовхнулися з фактором антропометрії наших гравців, яким 14-15 років. Всі суперники фізично потужніші, як в лінії атаки, так і оборони. На жаль, у нас не так багато атлетичних гравців. Останнє, доволі коротка лавка запасних, маємо в обоймі фактично 14-15 гравців.

Сподіваємося, що у другому колі ми вийдемо на позитивну хвилю.

2004 рік, Роман Гринчук:

Результат першого кола ДЮФЛ нас засмутив, як і якість гри. Причин декілька. По-перше, епідемія травм не дозволила гідним чином підготуватися до сезону, а також готуватися до матчів в повному складу. Також, варто відзначити, що цього сезону ми відчули зменшення кількості футболістів в основній обоймі.

Невдалі результати команд наклали свій негативний відбиток на психологічний стан команди. Частково в матчах мав місце нефарт. Із якісних матчів згадати можна тільки гру зі “Зміною”.

Потрібно зберегти склад і, якщо всі будуть здорові та готові грати, нам вдасться повернути минулорічний рівень гри. За потенціалом ми найсильніша команда в нашій зоні, що ми і постараємось довести у весняній частині сезону!

2003 рік, В’ячеслав Алейнічев:

Наш виступ оцінюємо позитивно, ми добре провели осінню частину сезону і заслужено знаходимося на першому місці турнірної таблиці в своїй групі. Наразі не хочеться забігати наперед і думати про кінцевий результат, можу сказати одне – ми зробимо все від нас належне, щоб потрапити до фінальної частини ДЮФЛУ.

З матчів, що відбулися, хотілося б відмітити два, перший – проти “ОК ім.Піддубного”. Тоді, по ходу поєдинка ми програвали 0:1, 1:2, але хлопці не зупинились, а проявили характер і, зрештою, перемогли 3:2, забивши переможний м’яч у додатковий час. Другий матч – проти прямого конкурента, “Зміна”. В напруженій боротьбі ми перемогли 2:1.

Однозначно, рівень гри наших гравців виріс. Важко зараз говорити, хто міг би підсилити дорослу команду ФК “Атлет”, оскільки наразі ми граємо з однолітками, а дорослий футбол має свою специфіку. Хто буде готовий – покаже час, виокремлювати когось поки що рано. Попереду ще 7 турів чемпіонату і, сподіваюсь, матчі плей-офф – ось там лідери мають себе проявити, і тоді я з радістю про них згадаю в інтерв’ю.