Дмитро Костянтинович, цього року команда дорослих посіла четверте місце у Чемпіонаті. Це доволі високий результат, але завдання та перспективи на початку сезону у команди були дещо амбітніші. Як Ви це прокоментуєте?

– Перше коло показало, що ці перспективи реальні. Хоча, відверто кажучи, і на початку сезону були проблеми з комплектацією команди. А влітку, коли пішли з команди Кучинський, Бабич, вони стали ще більше. Якщо в першому колі нам вдавалося грати без нападників за рахунок гарної фізичної форми, то у другому колі наша фізична форма була жахлива. А нападників як не було, так і немає. Тому якщо брати друге коло, то результат фантастичний. А якщо брати очікування перед сезоном та після першого кола, то це не той результат. 11263042_357924391070557_4349768584571078959_n

Проте, Вам з командою у другому колі вдалося перемогти одного з фаворитів – ФК “Межигір’я”. Тоді вдалося підібрати оптимальний склад?

– Навпаки! На грі було 13 чоловік. Мені теж довелося перевдягатися. Не було наших лідерів: Орла, Яковенка, Гринчука, Євдокимчика та ще багатьох. Деякі хлопці вперше грали за дорослу команду. Суддівство теж було відповідне + пенальті в наші ворота. Але всупереч всьому ми здобули перемогу. Тому що сама ситуація змусила мобілізуватися та викладатися на всі 100 %.

Тобто хлопцям не вистачає мотивації для здобуття високих результатів?

– Як для кого. Комусь не вистачає мотивації, комусь майстерності, а деяким і того, і того. І все це на фоні поганої фізичної форми.

А що Ви сказали хлопцям по закінченні сезону?

– Сказав, що так грати і тренуватися не можна. Що це шлях в нікуди. Ми повинні змінити ставлення до справи. Або чесно зізнатися, що в такому стані нам ця команда непотрібна. У хлопців є час на роздуми. У президента є час на пошук фінансування. А як буде – одному Богу відомо. 11221320_357924794403850_6719802530128263917_o

Проте якісь позитивні аспекти Ви можете виділити? Чи їх взагалі немає?

– Позитивний аспект? В цьому році вийшов на рівень майстрів Кучинський Артем. Сподіваюсь, може, і зимою хтось зробить крок в цьому напрямку. Але більше позитиву я не бачу. Є сподівання, що зараз так важко перед тим моментом, коли все налагодиться. Моя мрія попрацювати, як справжній тренер в нормальних умовах…

Не вистачає матеріально-технічних умов?

– Це, мабуть, основне. А від цього тягнеться все інше… Рівень футболістів, їх мотивація.

І все ж, закриваючи очі на інфраструктуру клубу, що плануєте на зиму?

– Перш за все визначитися, на кого та на що я можу розраховувати. А потім планувати. Зараз нічого не можу сказати.

 – Будемо сподіватися на краще. Успіхів.

 Suzanna Z

Photo: Ольга Підгорна