Р.М. Гринчук: “Я поставив перед собою завдання виховати не просто гарних футболістів, а ще й справжніх особистостей”

Сьогодні стартує наша нова рубрика «Все про тренера», в цій рубриці ви зможете прочитати інтерв’ю кожного тренера ДЮСШ «Атлет». Першим відкрив свою завісу наймолодший тренер нашого клубу Гринчук Роман Миколайович (тренер команди 2004 року народження), пропонуємо Вам ознайомитись з інтерв’ю Романа Миколайовича:

-Роман Миколайович, скажіть будь ласка, що для вас означає слово “футбол”?

- Для мене футбол – це не просто слово, це, можна сказати, той простір, в якому я найкомфортніше себе почуваю, перебуваючи в якому  отримую величезне задоволення і намагаюся самореалізуватися.

-Пам’ятаєте, як Ви почали займатись в футбольній секції? Хтось вплинув на Ваш вибір футбольної секції?

-В футбол мене привели мої дуже добрі товариші та однокласники – Клишавий Володимир та Сліпченко Олександр, коли ми навчалися в 3-му класі, за що я їм дуже вдячний. Їм дуже сподобалося як я грав у футбол на уроках фізкультури, що і підштовхнуло іх запропонувати мені відвідати разом з ними тренування. Дуже добре пам’ятаю своє перше тренування в ФК Дружба. Тоді я тренувався з хлопцями старшими за мене на 2-3 роки, і пам’ятаю як я сильно хвилювався. Доречі, тренування проводив нинішній інструктор – методист ДЮСШ Атлет – Філенко Едуард Володимирович.

- Роман Миколайович розкажіть про свою футбольну кар’єру і що саме мало вплив на рішення обрати тренерську професію?

- Як вже було сказано вище, футболом почав займатися у віці 7 років у тоді ще ФК Дружба, який з 2003 року носить назву ДЮСШ “Атлет”. До 15 років я був гравцем команди 1989 р.н., хоча сам я 1991 року народження. Після серії травм, зі згоди тренера я почав тренуватися і грати за команду своєї вікової групи 1991 р.н., два роки, які я провів у цій команді, я вважаю поки що найуспішнішими у своїй кар’єрі гравця. Закінчивши ДЮСШ в 2008 році я став гравцем дорослої команди ФК Атлет, де граю і понині. За все своє життя я мав тільки 2-х тренерів, які безпосередньо і вплинули на моє формування не тільки як футболіста і тренера, та як і особистості. Це мій перший, і що цікаво нинішній тренер, а також наставник, колега, друг та приклад для наслідування – Мурашенко Дмитро Костянтинович, та тренер команди 1991 р.н. – Пушенко Володимир Дмитрович, в команді якого я зміг максимально себе реалізувати як футболіст, саме завдяки йому, в чому я йому дуже вдячний. А те що я зараз працюю тренером в одній із самих найсильніших футбольних шкіл міста Києва, це цілком і повністю заслуга мого першого тренера Мурашенка Д.К., який запропонував мені працювати його помічником у команді 1995 р.н., де я працюю і зараз. Саме спостерігаючи за його тренерською діяльністю я отримав потрібні для себе знання та натхнення для успішної діяльності у цій сфері.

 

- Ви намагались заграти на професійному рівні? Де саме?

-Так були спроби.За сприянням керівництва ФК Атлет, їздив на оглядини у дублюючі склади команд: «Іллічівець» (Маріуполь), «Таврія» (Сімферополь), також побував на оглядинах і закордоном у Чехіі ФК «Банік» (Острава), але, на жаль, за багатьох різних обставин так і не вдалося заграти у професійний футбол, хоча сьогодні я про це ні на секунду не жалкую, оскільки я поставив перед собою нову мету в житті!

- Нова мета в житті – це яка?
- Добитися успіху в тренерській діяльності!

- На сьогоднішній день ви відповідаєте в ДЮСШ “Атлет” за команду 2004 року народження. На сьогоднішньому етапі їх розвитку, що Ви намагаєтесь донести до гравців команди?
- Те що стосується футболу, то на початковому етапі моє завдання – зацікавити дітей займатись футболом, дати їм ази, а також створити боєздатний колектив. Але крім всього цього, я поставив перед собою завдання виховати не просто гарних футболістів, а ще й справжніх особистостей, патріотів, чесних, порядних і щирих людей, яких так не вистачає нашому сучасному суспільству.

 

- Це правда, що Ви ввели в своїй команді певні правила? Які це правила?
-Так! Це 10 правил метою яких є духовний, морально-етичний та патріотичний розвиток підростаючого покоління!

 

- Я так розумію ці правила є “комерційною таємницею” команди 2004 р.н.? Чи Ви можете їх нам озвучити?

            -            Звичайно ні! Ось вони! Кожен гравець команди Атлет-2004 повинен:

                         1. Бути дисциплінованим та відповідальним перед командою;

                         2. Бути охайним у побуті та чемним у спілкуванні з усіма людьми;

                         3. Ставити на перше місце інтереси команди, а не свої власні;

                         4. Прислуховуватись до порад тренера;

                         5. Усім серцем любити футбол;

                         6. Гарно навчатись у школі;

                         7. Знати і розмовляти українською мовою;

                         8. Знати на пам’ять гімн України (якщо ти українець);

                         9. Знати історію футбольної школи «Атлет», та дотримуватися її традицій;

                        10. Бути вдячним батькам за своє життя.

-  Відійдемо від Вашої професійної діяльності та поцікавимось у Вас про
особисті вподобання. Скажіть будь-ласка Роман, який стиль футболу
Вам до вподоби? За яку команду вболіваєте? Грою якого гравця
захоплюєтесь?

-  Я прихильник збалансованого футболу, де все максимально направлено на
досягнення позитивного результату, і де раціонально використовуються всі
можливості футболістів. На мою думку такий стиль футболу
проповідувало київське Динамо В.В. Лобановського, а зараз проповідує
Манчестер Юнайтед за який я вболіваю з 8 років. Райан Гіггз! Не розумію,
як в його віці можна грати на такому високому рівні! Для мене він приклад
професіоналізму.

-  Роман Миколайович адміністрації нашого сайту стало відомо, що Ваша
мама готує дуже смачні пиріжки :)… Вам важко обходитиись без
смачних пиріжків в період навчально-тренувальних зборів?

- Я останнім часом став не дуже вибагливим у харчуванні. У зв’язку з дуже
інтенсивним темпом життя, все частіше приходиться харчуватися “на ходу”,
тому я навчився обходитись без маминих пиріжків! Але я завжди дуже
радий, коли випадає можливість їх скуштувати)))

 - Скажіть Романе, а як Ви відпочиваєте від своєї роботи
-
Знаєте, я настільки люблю футбол і свою роботу, що мені навіть відпочивати
від них не хочеться! Але коли все ж таки випадає вільний від роботи час, я
стараюся його провести в колі близьких, рідних для мене людей, а також
друзів!

-   Чого б Ви хотіли побажати всім учням футбольної школи “Атлет”?
-    Завжди прагніть більшого!!! Досконалість не має меж!

-  Дякуємо Вам Романе Миколайовичу за цікаву та змістовну розмову.
Бажаємо Вам виконання поставлених цілей та здійснення всіх бажань!

- А я, в свою чергу, хочу подякувати Вам за те, що надали мені таку честь:
першим з тренерів ДЮСШ “Атлет” відповісти на Ваші запитання!!! Всього
Вам найкращого! АТЛЕТ – Чемпіон.