Пропонуємо до Вашої уваги інтерв’ю з директором ДЮСШ “Атлет”  – Васькевичем Володимиром Івановичем
Нещодавно я мала можливість поспілкуватися з директором ДЮСШ «Атлет», головою Комісії з етики та чесної гри при ФФК та просто цікавою людиною – Васькевичем Володимиром Івановичем. Тож, пропоную і вам дізнатися про що йшла мова.

vaskevich

– Володимир Іванович, Ви керуєте школою з 1979 року. Мабуть, за цей час стали найщирішими вболівальником свого клубу?
– Може й більше. Ця школа, і взагалі спортивні школи, – це осередочки, в яких виховують молоде покоління. «Атлет» створив свою методику та поставив свої вимоги до учбово-тренувального процесу, які протягом останніх 6 років мають успішні результати. Саме унікальність вимог дозволяє школі бути у групі лідерів київського футболу.

– У чому полягає особливість методики школи «Атлет»?
– Ми дотримуємося напрацьованої методики у школі по функціональній підготовці юних футболістів, зосередившись на поетапному навчанні. Для того, щоб дитячий організм міг виконувати фізичні навантаження необхідно підготувати легеневу та серцево-судинну системи до тренувального або змагального процесу. Дихальна система повинна доставити вдосталь кисню до працюючого м’язу по кровоносній системі, віддаючи кисень і забираючи вуглекислий газ. У стані спокою дихальна система через легені пропускає 8-10 л повітря, а при грудо-діафрагмальному диханні вона при пульсі до 180 ударів за хвилину спроможна пропустити 100-140 л повітря через себе за одну хвилину. Тобто, питання дихання для тренера  являється основним, щоб забезпечити організм необхідною енергетичною речовиною – киснем. А для того, щоб серцю було легше працювати, необхідна поступова підготовка організму. Критерієм підготовлення до навантаження кровоносної системи являється збільшення об’єму судин, так як у стані спокою 30% судин організму знаходиться в закритому стані. А якщо поступово здозувати навантаження – цей відсоток судин «відкривається» і починає функціонувати. Пояснення дуже просте: у стані спокою за одне скорочення серце дорослого організму виштовхує у систему 60 мл крові, а у тренованого організму при навантаженні воно спроможне виштовхувати – до 80 мл крові за один поштовх. У стані спокою при пульсі 60 поштовхів серце пропускає крізь себе 4-5 літрів крові за хвилину. Працюючи в режимі навантаження, до 180 поштовхів за хвилину, серце спроможне перекачати до 15 літрів крові. Звідси і висновок, 15 літрів крові йому легше буде перекачати по більшому об’єму судин чи по меншому?  Звісно, по більшому. Підготувавши організм до навантаження, ми збільшуємо об’єм кровоносної системи, а розширені судини полегшують роботу серця, цим самим відкриваючи друге дихання. Не відкривши друге дихання у підопічного, тренер ризикує тим, що під час подальшого навантаження організм дитини буде працювати у складних умовах.

– Чому ви вирішили притримуватися саме цієї методики?
– Це моя практична методика, напрацьована у школі впродовж останніх 20 років. Моя спеціалізація у спорті – легка атлетика в бігові на 800 м та 1,5 км (середні дистанції). Біг я не залишаю по сьогоднішній день. Мій біговий стаж більше 40 років. Радістю мого життя я вважаю для себе те, що я зміг поєднати свій професійній досвід легкоатлета з футболом, в якому я знайшов своїх однодумців. І результату не довелося довго чекати – ми останні 6 років лідери київського футболу. Впевненості у моїх поглядах додав мені фахівець кафедри футболу НУФВСУ, який працював у цьому закладі 30 років, і з них 6 років був деканом цього факультету –  Кожухов Володимир Анатолійович. Він був людиною, яка переконала мене надрукувати та рекомендувати тренерам застосовувати у своїх методиках обов’язкове аеробне навантаження організму в період річного циклу для різних вікових груп. Гадаю, що поєднання накопиченого мною досвіду із вимогами сучасного футболу принесло школі позитивний результат. Більшість тренерів школи на сьогоднішній день у своїй методиці підготовки застосовують мої пропозиції. Для того, щоб переконати тренера у правильності моїх поглядів, ми спільно з ними у плані учбово-тренувального процесу практично застосовуємо об’єми аеробного навантаження, особливо, у підготовчих до змагань періодах, створюючи фундамент до послідуючого аеробно-анаеробного навантаження. Звісно, є тренери, які поки що притримуються особистої методики, я вважаю, що з часом і вони дослухаються до моїх рекомендацій. Адже досягнення високого результату ґрунтується на певних етапах з певними дозованими об’ємами аеробного і анаеробного навантаження.

– А що потрібно, щоб стати тренером «Атлету»?
– Розкажу про випадок з минулого, який посприяв становленню нашого відповідального тренерського колективу школи. В 1988 році попередник «Атлету» – ФК «Дружба» заявляється в Першість міста Києва і через 5 років «Дружба» займає третю сходинку у місті Києві. Для київського футболу це було шоком. І тоді Динамо приймає таке рішення: забрати чотири команди-лідерів Першості міста Києва разом з тренерами у свою академію. Це тренери Коновалов, Васильєв, Краснощок і Жаріков. Вони всі йдуть працювати в «Динамо», а «Дружба» з третього місця опускається в нижню частину турнірної таблиці. І тоді ми приймаємо рішення не шукати тренерів, а виховувати своїх. Таким чином ми створили свою систему вимог до тренерів. В чому вона полягає? В тому, що це наші вихованці, однодумці, які дорожать школою та «б’ються» за рівень досягнень. Крім того, для наших тренерів ми створили певні умови та свій методичний кабінет, де накопичили досвід минулих літ. У ньому зберігається спеціальна література та методичні напрацювання, якими при потребі може скористатися кожен тренер. І на сьогоднішній день 70% тренерів являються нашими вихованцями.
0-hyn8cligi

– А про сучасних вихованців що можете сказати? Приїжджаєте підтримати діток?
– Кожну вікову групу. Я маю орієнтир по кожній віковій групі, мені вони цікаві. Наприклад, 2004 – це рік, який зі мною за руку здоровається, а з 1996 роком працювали по моїй методиці, а от з 1989 роком – у підготовчий період більше двох місяців особисто бігав кроси. Усі ці команди були лідерами вищої ліги київського футболу. На сьогоднішній день з 2005 роком опробовуємо поступову систему підготовки дитячого організму до фізичного навантаження. Але, зрозумійте, в нас 20 команд. Їздити на ігри від А до Я фізично неможливо. Я намагаюсь побачити їх ігри на початку сезону. Мене як фахівця цікавить яка їх функціональна підготовка, як вони рухаються, чи втомлені вони наприкінці другого тайму. Це я можу визначити візуально: я можу сказати втомлений гравець чи ні по тому, як він рухається на полі або навіть по обличчю, бо в мене є навички, випробувані протягом десятків років. Все це надає мені наснаги для того, щоб і далі поглиблюватись у вивчення можливостей дитячого організму.
1b633

– Так, Ви багато років присвятили «Атлету». Можна сказати, що він створювався у Вас на очах. Знаю, що Ви не плануєте зупинятися на досягнутому. Що можете сказати про нещодавно розроблений та представлений у холі Атлету макет, який вразив всіх відвідувачів ДЮСШ?
– Цей макет розробляється з того моменту, коли Омельченко Олександр Олександрович (на той час мер Києва – прим. автора) віддав нам Парк  Партизанської Слави у 2003 році. У той період, коли ФК «Дружба» був при колективі фізкультури Київського М’ясокомбінату я відсудив у ліквідатора єдиний у місті Києві спортивний комплекс при банкрутстві підприємства і нас прийняли до комунальної власності міста Києва. У Парку Партизанської Слави мала створюватись інфраструктура для клубу вищої ліги – «Арсенал» Київ. А ФК «Дружба» мав стати їхньою дитячою академією. Але час розсудив інакше. З того моменту ми почали в Парку практичні дії: огородили поля, встановили освітлення. Торік майданчик зробили, і в цьому році ставимо критий ФОК (фізкультурно-оздоровчий комплекс), який буде працювати круглий рік – школа додатково отримає ще один спортзал. Таким шляхом ми збільшуємо спортивну інфраструктуру школи «Атлет» з допомогою спонсорів.

– А чи не думали Ви про те, аби «запустити» команду дорослих у Чемпіонат України, наприклад, у другу лігу?
– Ми готові це зробити. Рівень наших гравців та тренерів твердо скажу – не гірше, ніж у інших клубах.  Наші вихованці, які грають у Прем’єр-лізі, через рік, через два виходять в основу топ-клубів. Тому що система функціональної підготовки школи «Атлет» відповідає вимогам сьогоднішнього футболу. На даний момент у школі все впирається у питання спортивної інфраструктури. Адже у нас є чотири вікові групи, які виступають в ДЮФЛ України з командами «Дніпро» (Дніпропетровськ), «Металіст» (Харків), «Ворскла» (Полтава), «Оболонь» (Київ), «Барса» (Суми) та з іншими відомими клубами. Нам для проведення матчів такого рівня необхідні умови: база, інфраструктура, поля. Ми над цим питанням працюємо по сьогоднішній день.
DSCF0966

– Але трохи відволічемося від Атлету. Поговоримо про Вашу роботу у ФФК. Ви є головою Комісії з етики та чесної гри. Розкажіть про це детальніше.
– Київський футбол повинен бути відкритим, чесним та відповідальним. Кожна людина, що прийшла на стадіон, повинна побачити красиву гру, чесне суддівство, правильність поводження на стадіоні як гравців, так і вболівальників. Так от, етика чесної гри – це питання дуже нагальне на сьогодні. Дуже багато треба працювати із тренерами, які є членами Федерації Футболу міста Києва, переконувати їх. Із нечесними суддями теж треба працювати, позбавляти ліцензії, знижувати їхню кваліфікацію, наприклад, з вищої ліги у другу, відправити їх судити  безкоштовно, якщо було зафіксовано нечесне суддівство. Це моє розуміння цієї ситуації. Федерація робить у цьому напрямі багато кроків, розбирає різні випадки, вносить свої корективи. Але це питання не одного дня. Треба виховувати таке покоління суддів і тренерів, які б відповідали за те, що їм доручено.
2

– Давайте підсумуємо усе те, про що ми сьогодні поговорили. Ви і тонкий футбольний психолог, і директор футбольної школи, і у Федерації встигаєте працювати, але самі футболістом ніколи не були, у минулому Ви – легкоатлет. Чим Вас так захопив футбол?
– Я відчуваю, що можу з маленьких хлопчиків, які до нас приходять, зробити сильних і витривалих футболістів високого рівня. Кожна людина має залишити після себе слід, і я хочу передати те, що я знаю і що я вмію майбутньому поколінню.
Suzanna Z